«ДНК міста»: чому це нам потрібно?
Щодня з нашої мовчазної згоди ми втрачаємо елементи нашої минувшини –історії міста, кварталу, вулиці, будинку чи навіть родини. Руйнується мозаїка нашої пам’яті, без якої неможливо собі уявити здоровий соціальний організм. Йдеться, насамперед, про достатньо звичні деталі наших будинків – двері, вікна, ліпнина, інші елементи декору та оздоблення. Вони не мають пам’яткоохоронного статусу, але це не значить, що вони не мають цінності, насамперед для мешканців будинків та мешканців міста.
Збереження історичної спадщини – це не разовий документ, захід чи акція – це спосіб життя, співіснування минувшини і здорового прагматизму. Це щоденне усвідомлення відповідальності за те, що нам дісталося і те, що ми збережемо для нащадків. Тож у цьому випадку ми говоримо про культуру містянина загалом і культуру вінничанина зокрема. Кожне врятоване вікно або двері, сходові кахлі чи цегляний руст – це запорука збереження історичного гену міста, що стане запорукою подальшого розвитку міста, його еволюції та зростання.
Щодня нам дається унікальний шанс – здійснити особистий внесок у збереження і порятунок зразків мистецтва та історії культурою відношення до власного дому. Зберігаючи такі елементи ми зберігаємо пам’ять про людей, які не просто мешкали, а жили – творили, кохали, виховували нові покоління. Зробивши це, ви зможете стверджувати, що «ми живемо у будинку із своєю власною історією!». В такому разі кожен із вас може стати оповідачем цієї історії – для перехожих, сусідів та нащадків.
Сьогодні так важливо вміти об’єднати зусилля для досягнення спільної мети. Необхідно зберегти і виправдати історичну тяглість і досвід традиції самоорганізації серед вінничан, як для великих так і для малих справ. Саме тому проект «ДНК міста» – це мала справа з величною місією: про симбіоз та збереження популяції нас теперішніх і нас прийдешніх.
Олександр Федоришен т команда “Центру історії Вінниці”
