Садиба Длуголенцького

Магістратська, 66

  • Адреса: Магістратська, 66
  • Побудований: п.20 ст.
  • Архітектор проєкту: Григорій Артинов
  • Стиль:
  • Статус: Пам'ятка архітектури місцевого значення
  • Охоронний номер: 23-М
  • Використання: освітній заклад

Садиба Л. Длуголенцького, нині дитяча художня школа (1909 р., архіт., іст.). Вул. Магістратська, 66.

Основа цього будинку, що була розташована в глибині відкритої садибної ділянки перед садом, з’явилась ще наприкінці 19 ст. Нинішня фасадна частина добудована у 1909 р. під керівництвом архітектора Лехтмана та належала Любомиру Длуголенцькому – адвокату, земському гласному Вінницького повітового земства (з 1913 р.), гласному Вінницької міської думи кількох скликань, очільнику філії Торгового банку та представнику Нідерландського посольства у Вінниці (1918-19 рр.). Протягом 1920-24 рр. в будинку містився штаб корпусу Червоного козацтва, яким командував радянський військовий діяч В.М. Примаков (за радянської влади на честь цього факту тут була встановлена меморіальна дошка, знята у лютому 2014 р.). Будинок Л. Длуголенцького є чудовим зразком раціонального модерну у Вінниці. Він замикає перспективу вул. Архітектора Артинова та служить містобудівним акцентом в навколишній забудові.

Будівля одноповерхова, з підвалом, в еркері – башті і центральному об’ємі – двоповерхова, цегляна, оштукатурена. Планування коридорне, з центральним перпендикулярним лінії головного фасаду розподільним вузлом. Внаслідок добудови фасад набув характерної для архітектури модерну асиметричної побудови, утвореної вільним компонуванням архітектурних мас. По боках центрального вхідного компартименту з усіченим еліпсовидним вікном, що виходить на фасад, розташовані ризаліт і вузький еркер, обидва увінчані гранованими башнеподібними дахами. Правий кут даху завершений перголою.

В оформленні фасаду використаний художній метал в решітках огорожі та керамічна плитка з солярним орнаментом. В інтер’єрі частково збереглася ліпнина стін і стель, гнуті віконні рами, Загалом композиція фасаду непересічна, адже створює особливе враження «будівлі-корабля». Відстеживши об’ємно-планувальну структуру, можна виявити, що основою цього модернового будинку є ряд ранніх спрощених приміщень, на яких пізніше з’явились модернові фасади на замовлення власника. Беззаперечним фактом є те, що більш яскравого зразка стилю модерн у Вінниці немає. На жаль, втрачено оригінальну побілку фасадів, адже за радянських часів садибу оштукатурили під «шубу». Зникла також оригінальна решітка огорожі у вигляді морських хвиль.

Нині в садибі перебуває Вінницька дитяча художня школа 148).

Джерело: Видання “Пам’ятки історії та культури Вінницької області”

Додати історію про будинок